Індивідуальна робота з батьками й іншими дорослими членами родини учня складна і різноманітна.

Перевагою індивідуальної роботи є те, що знаходячись наодинці педагогом, батьки відвертіше розповідають йому про свої проблеми сімейних відносин, про які ніколи б ні сказали при сторонніх. При індивідуальних бесідах необхідно дотримувати головного правила: зміст індивідуальної бесіди повинен бути надбанням тільки розмови, він не повинен розголошуватися.

Дуже уважно потрібно відноситься до прохань батьків. Не виконати прохання можна тільки в тому випадку, якщо її виконання може нанести шкода дитині.

Індивідуальне спілкування не тільки дає можливість учителю вплинути на батьків, але й у свою чергу, багато в чому допомагає йому у виборі правильного підходу до дітей.

Багато чого у відношенні школи і родини залежить від першої зустрічі. У першій розмові з батьками не слід говорити про труднощі в  роботі з дітьми. Потрібно постаратися, щоб у батьків з'явилася впевненість, що вчити і виховувати їхнього сина чи дочку будуть кваліфіковані педагоги і для цього підготовлені всі необхідні умови. Особливо це відноситься до батьків першокласників - адже деякі з них, якщо дитина не ходила в дитячий садок, уперше розстаються з ним і дуже хвилюються.

Для одержання різнобічних зведень про учнів, вчителю    потрібно вивчити характеристики, дані в дитячих роках. Переглянувши документи  необхідно скласти собі список учнів, з якими варто зустрітися індивідуально, кого можна запросити в школу на колективну бесіду.

Дуже важлива форма проведення індивідуальної бесіди. Кожен співрозмовник повинний уміти слухати. При знайомстві з батьками  цього правила особливо необхідно дотримуватися.Багато вчителів готують пам'ятки різного змісту:

Як поводитися в конфліктних ситуаціях?

Що повинено вміти першокласник?

Що повинено вміти другокласник?

Що повинено вміти третьокласник?       

Правила поведінки в громадських місцях, зокрема, у школі й ін.

Пам'ятки бажано  готувати для кожної теми, яку розглядають батьки і вчителі колективно. В обов'язок класного керівника  входить відвідування родин  з девіантним поводженням. Перший візит у родину - відповідальний момент часто вирішальний, чи будуть батьки довіряти вчителю, прислухатися до його порад. Педагог заздалегідь готується до відвідування тієї чи іншої родини: довідається її склад, матеріальне становище, з'ясовується, де працюють батьки, продумують можливі питання членів родини і відповідає на них, відмічає, які дані  про дитину йому потрібно отримати.

Відвідування родини в другий і третій раз учитель планує, з огляду на результати попереднього знайомства; поводження дитини в школі, відношення батьків до своїх обов'язків, їхня участь у житті школи.

Йдучи в родину, педагог ставить перед собою завдання виявлення, узагальнення і поширення кращого досвіду сімейного виховання. Досвід сімейного виховання в кожній родині педагог збирає по крупинках. В одній родині це може бути устаткування дитячого куточка, в іншій цікава організація дозвілля і т.д.

Часто зустрічаються труднощі у вихованні дитини, де конфлікти між батьком і матір'ю переходять границі  сімейних розбіжностей. Завдання, яке повинна вирішити школа в роботі з неблагополучними родинами - спробувати всіма способами забезпечити охорону інтересів дитини. А значить так вплинути на батьків, щоб вони усвідомили відповідальність за  дитину, це дуже складна кропітка робота, що не завжди приносить результат відразу. Тут потрібно використовувати усілякі форми і методи роботи: переконання, роз'яснення, приклад інших батьків, посилений контроль.

Особливо великі труднощі представляють родини, у яких  мати чи  батько п'ють, і навіть якщо пияцтво не має злісної форми, а виражається в застіллях, періодичному вживанні спиртного,  педагог бере такі родини під особливий контроль. Він регулярно відвідує цю родину, цілеспрямовано проводить з батьками окремі, індивідуальні бесіди. Небезпечним  для виховання дітей стає нерозуміння такими  батьками шкоди, яку може принести алкоголь молодому організму.

Обстеження показало, що 51% питущих у дорослому стані виховувалися в родинах, де часто вживався алкоголь.

Завдання  педагога - розкрити перед батьками  шкідливість пияцтва в родині, особливе прилучення дітей до вживання алкоголю, необхідно емоційно налаштовувати дітей проти алкоголю.

Діти повинні ясно уявляти собі всі аспекти проблеми: фізіологічний, соціальний, екологічний. Практика роботи говорить про ефективність індивідуальної роботи з антиалкогольної пропаганди з родинами учнів.

Якщо ж методи переконання не дають результату, необхідна вимогливість, а якщо потрібно, то і пряме втручання громадськості. Вчитель  може звернутися до керівників підприємств, на яких працюють батьки. У крайніх випадках, форми суспільного впливу не діють, використовується більш дієві форми впливу: громадський осуд, попередження, накладання штрафу. Крайньою мірою, коли поводження батьків, несумісно з виконанням ними батьківських обов'язків, стає позбавленням ними батьківських прав.

З метою антиалкогольної пропаганди  вчителі ведуть позакласну і позашкільну роботу, у процесі якої організуються спільні з батьками походи в театр, кіно, екскурсії, виїзди на природу, спортивні свята, вечори дозвілля.

Часто в школах спостерігається практика, коли для бесіди запрошуються ті батьки, діти яких чимось провинилися. Це вкрай невірно, у цьому випадку кожна передбачувана зустріч з педагогом викликає занепокоєння, зніяковілість, а іноді і дратує. Плануючи бесіди, педагог повинний виходити з того, що спілкування з батьками не повинно обмежуватися повчаннями  , зауваженнями. Бесіди повинні бути взаємно цікавими, частіше приємними, дохідливими, природним видом зв'язку батьків і школи.

Великі можливості представляє робота з колективом батьків: широка педагогічна інформація, обмін досвідом, створення в необхідних випадках суспільної думки, залучення батьків до участі в житті класу. Ця робота ведеться в двох напрямках: підвищення педагогічної культури батьків і більш зроблене в зв'язку з цим виконання ними обов'язків вихователів своїх дітей, об'єднання батьків у споєний колектив, діяльність якого спрямована на підвищення рівня навчльно - виховної роботи з усіма дітьми.

Основне завдання  педагога - активізувати  виховну діяльність родини, додати їй цілеспрямований, суспільно значимий характер.

Основна форма роботи з колективом батьків - батьківські збори,  які проводиться щомісяця, а якщо це необхідно щотижня.

Батьківські збори зближають вчителів і батьків, наближають родину до школи, допомагають визначити найбільш оптимальні шляхи впливу у виховному впливі на дитину. На зборах батьків систематично знайомлять з цілями і задачами, змістом, формами і методами, виховання і навчання дітей у родині і школі.

Батьківські збори можуть бути побудовані по-різному. Основна їхня частина - повідомлення педагогічних знань - може виразитися в лекції, доповіді, бесіді, диспуті, дискусії. Це може бути семінарське заняття, перегляд і обговорення кіно фільму, ділова гра, між вчителями і  батьками. Може бути проведене читання окремих статей, добірки витримок з добутків класиків педагогічної літератури, постановка проблемних ситуацій. Такий прийом активізує аудиторію, стимулює обмін думками, прагнення до педагогічної самоосвіти. Цікаво проходять виступи батьків перед учнями. Це може бути розповідь  робітника чи  інженера про працю людей на виробництві. Такі виступи готуються дуже ретельно. Зміст і форма повинні бути доступні дітям.

Залучення батьків до виконання доручень до щоденної доброзичливої допомоги школі – важливе завдання  в роботі вчителя з родиною.

У процесі індивідуальної роботи з батьками  педагогу необхідно мати педагогічну бібліотеку, який можуть користатися батьки. Для цього можна завести читацькі картки. Щоб залучити батьків до читання педагогічної літератури  можна робити оголошення про яку-небудь новинку. Якщо рекомендована книга була прочитана більшою частиною  батьківського колективу можна організувати обговорення, обмін думками.