Вербівська ЗОШ І-ІІ ст - ДНЗ

Дорога додому завжди свята

julimarti — Sat, 13 May 2017 15:31:19 GMT

Особлива подія відбулася 13 травня 2017 року в НВК , а саме : творча зустріч з автором- виконавцем , нашою односельчанкою Наталкою Кащенко ( Марчак).
" Дорога додому завжди свята,"- такими словами звернулася до присутніх наша гостя.
Пісня - душа людини, незамінна її супутниця, вона супроводжує нас протягом усього життя.Так сталося і в житті Наталки.
В залі лунала гарна музика і прості слова про рідне і скорочене - красу рідного краю, села, мирного неба, людські почуття та одкровення. Наталка подарувала своїм шанувальникам найкращі пісні, читала свою поезію.
Ця зустріч справила на присутніх незабутнє враження, ще більше згуртувала та об'єднала нас і засвідчила те , що мистецтво живе, розвивається, збагачується новими талантами.
Зустріч завершилася гарними побажаннями вдячності авторці, квітами та веселим настроєм.

Зустріч з Миколою Завальним

julimarti — Mon, 08 May 2017 17:06:43 GMT

3 травня 2017 року в НВК відбулася зустріч з Миколою Завальним.
Народився Микола Якович 1січня 1947 року в с. Крикливець Крижопільського району. За фахом –агроном, журналіст. Від природи Микола Якович наділений талантом поета і художника. Друкував свої поезії в районній, обласній, республіканській пресі. З–під його пера вийшли з друку 8 поетичних збірок, 3 книги гумору та сатири і 3 книги прози.

Микола Якович вивів понад 30 сортів винограду й більш як 100 сортів плодових культур. У його доробку – 10 сортів помідорів з яких 4 – кімнатні, 4 сорти огірків, 6 сортів баклажанів, 2 сорти перцю.

Зараз агроном-селекціонер працює над виведенням нового сорту картоплі, яка не буде ушкоджуватись колорадським жуком.

Гордістю М.Я. Завального є кімнатний гранат, ремонтний лимон, мандарин, безколючковий рожевий аґрус, червонолистий персик, яблуня "Ренет Білоножків", слива "Подільська рання", однодомна актинідія та багато інших плодових рослин.

Як поет, художник, селекціонер, М.Я. Завальний займається громадською роботою. Він частий гість навчальних закладів Вінниччини . І наша школа не стала винятком.

Наші учні із захопленням слухали вірші М. Завального.

Жити й працювати для людей на благо рідної України – життєве кредо М.Я. Завального. Саме так закликав поет учнів нашого НВК . Ми вдячні йому за зустріч і сподіваємося, що такі зустрічі в закладі стануть традиційними.

Великдень в НВК

julimarti — Mon, 17 Apr 2017 18:22:51 GMT

Свято Пасхи недалечко,

Люди звичай бережуть.

Розмальовують яєчко,

Пишні пасочки печуть.

Саме під таким девізом 6 квітня 2017 року в НВК відбувся районний семінар вчителів початкових класів ( 4 клас). Вчитель початкових класів Жданова Анжела Віталіївна провела для своїх колег урок з трудового навчання, на якому навчала діток правильно розписувати писанки.

до 8 березня

julimarti — Fri, 10 Mar 2017 17:39:53 GMT

до 8 березня from Julia Martyniuk

Стуктура 2016 - 2017 навчального року

julimarti — Sun, 06 Nov 2016 10:03:16 GMT

MIHICTEPCTBO OCBITИ I НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-296 від 09 червня 2016 року

Департаменти (управління) освіти і науки
обласних та Київської міської державних адміністрацій
Загальноосвітні навчальні заклади

Про структуру 2016/2017 навчального
року та навчальні плани загальноосвітніх
навчальних закладів

Відповідно до статті 16 Закону України "Про загальну середню освіту" структуру навчального року та строки проведення канікул встановлюють загальноосвітні навчальні заклади за погодженням з відповідними органами управління освітою. При цьому навчальний рік у загальноосвітніх навчальних закладах незалежно від підпорядкування, типів і форм власності розпочинається у День знань - 1 вересня і закінчується не пізніше 1 липня наступного року, а тривалість канікул протягом навчального року не може бути меншою 30 календарних днів без врахування днів, коли діти припиняли навчання з незалежних від них причин (карантин, температурний режим тощо).

У межах часу, передбаченого робочим навчальним планом загальноосвітнім навчальним закладом встановлюється тривалість навчального тижня на весь навчальний рік. У випадку встановлення 5-денного навчального тижня відпрацювання уроків по суботах (з метою надолуження навчального матеріалу, чи продовження канікул та скорочення опалювального сезону) не допускається, оскільки це призведе до перевищення тижневого гранично допустимого навантаження на учнів.

Відповідно до Положення про державну підсумкову атестацію учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 30 грудня 2014 року № 1547, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2015 за №157/26602 учні 4, 9 та 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для державної підсумкової атестації, форму та терміни її проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково.

Загальноосвітні навчальні заклади спільно з органами державної влади та органами місцевого самоврядування приймають рішення щодо запровадження карантину, припинення чи продовження навчального процесу з поважних причин, щодо надання учням вихідних для підготовки і проведення державної підсумкової атестації/зовнішнього незалежного оцінювання (якщо вони проводяться під час навчального процесу), щодо доцільності проведення навчальної практики та навчальних екскурсій, визначають дати проведення свята "Останній дзвінок" та вручення документів про освіту.

Зважаючи на викладене, кількість фактично проведених вчителями уроків може бути меншою від попередньо запланованої. В такому випадку навчальний заклад та вчителі обов’язково мають вжити заходів щодо освоєння учнями змісту кожного навчального предмета в повному обсязі за рахунок ущільнення, самостійного опрацювання, засобів дистанційного навчання тощо.

Менша кількість проведених вчителем уроків через об’єктивні обставини не може бути причиною вирахувань із його заробітної плати, оскільки Інструкцією про порядок обчислення заробітної плати працівників освіти (пункт 77), затвердженої наказом Міністерства освіти України № 102 від 15.04. 1993, передбачено, що у випадку, коли в окремі дні (місяці) заняття не проводяться з незалежних від учителя (викладача) причин, його оплата здійснюється з розрахунку заробітної плати, встановленої при тарифікації, за умови, що вчитель (викладач) виконує іншу організаційно-педагогічну роботу.

Робочі навчальні плани на 2016/2017 навчальний рік складаються:

для 1-4 класів - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572, із змінами згідно з наказом Міністерства освіти і науки України від 16.04.2014 № 460;
для 5-8-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолольспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465;
для 9-х класів - зa Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 №132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66;
для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 №657;
для спеціалізованих шкіл (класів) з поглибленим вивченням окремих предметів, гімназій, ліцеїв, колегіумів: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу MOH від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізації); 9 класи 3a Типовими навчальними планами загальноосвітніх “навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 № 66; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657;
для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 № 572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460 (додатки 4-5); 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465; 9 класи - за Типовим навчальним планом спеціалізованих шкіл цього типу, затвердженим наказом МОН України від 13.03.2006 № 182; 10-11 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834 , зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 19);
для спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням предметів художньо-естетичного циклу: 1-4 класи - за Типовими навчальними планами початкової школи, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 10.06.2011 №572, із змінами згідно з наказом МОН України від 16.04.2014 № 460 (додатки 6-7); 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 №409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 6-7); 9 класи - за Типовими навчальними планами спеціалізованих шкіл з поглибленим вивченням іноземних мов та предметів художньо-естетичного циклу, затвердженими наказом МОН України від 13.05.2005 № 291; 10-11 класи за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додатки 21 та 22);
для загальноосвітніх навчальних закладів з поглибленим вивченням окремих предметів: 8 класи - 3a Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН Украіни від 12.12.2014 №1465 (додаток 8 та (чи) інші відповідно до спеціалізаціі'); 9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОНмолодьспорт України від 23.05.2012 р. № 616;
для білінгвальних класів: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 №1465; 9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН від 07.07.2009 № 626; 10-11 класи - 3a Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05.2014 № 657 (додаток 20);
для вечірніх (змінних) загальноосвітніх шкіл: 5-8 класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня, затвердженими наказом МОНмолодьспорту України від 03.04.2012 № 409 (в редакції наказу МОН України від 29.05.2014 № 664), із змінами згідно з наказом МОН України від 12.12.2014 № 1465 (додатки 14-17); 9 класи - за Типовими навчальними планами, затвердженими наказом МОН України від 23.02.2004 № 132, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 05.02.2009 р. № 66 (додатки 20, 21); 10-11 (12) класи - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 р. №834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05 .2014 № 657 (додатки 24, 25);
9 класи, загальноосвітніх навчальних закладів з навчанням мовами національних меншин з вивченням двох іноземних мов можуть користуватися варіантами навчальних планів, доведеними до місцевих органів управління освітою та навчальних закладів листом МОН України від 14.06.2005 № 1/9-321; для 10-11-х класів - за Типовими навчальними планами загальноосвітніх навчальних закладів III ступеня, затвердженими наказом МОН України від 27.08.2010 № 834, зі змінами, внесеними наказом МОН України від 29.05 .2014 №657 (додаток 15).

Для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами робочі навчальні плани складаються:

для підготовчого, 1-4 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку (початкова школа), затвердженими наказом МОН України від 28.01.2014 № 80 (зі змінами, внесеними наказами МОН України від 11.02.2014 р. № 133 та від 15.07.2014 № 828);
для 5-7 класів - 3a Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 22.04.2014 № 504 (зі змінами, внесеними наказом МОН України від 11.06.2014 p. № 701);
для 8-10 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів II ступеня для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, затвердженими наказом МОН України від 09.04.2015 № 416 «Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 26.08.2008 р. № 778;
для 11-12 класів - за Типовими навчальними планами спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженими наказом МОН України від 12.02.2015 № 134.

Під час складання робочих навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей з особливими освітніми потребами, дозволяється перерозподіл до 15 відсотків навчального часу, визначеного інваріантною частиною Типових навчальних планів. Всередині освітньої галузі перерозподіл здійснюється за погодженням із відповідним органом управління освіти, між галузями - за погодженням із Міністерством освіти і науки України.

Навчальні плани для учнів з помірною розумовою відсталістю складаються на основі Типових навчальних планів для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів I ступеня для розумово відсталих дітей з урахуванням особливостей психофізичного розвитку учнів.

Робочі навчальні плани розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів і затверджуються відповідним органом управління освітою. Варіант Типового навчального плану (з вибором мови навчання, з вивченням мови національної меншини, з вивченням двох іноземних мов, з вивченням християнської етики чи етики, з вибором профілю навчання тощо) навчальний заклад обирає самостійно в залежності від типу закладу, його спеціалізації, освітніх запитів учнів і їхніх батьків та з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення.

Робочі навчальні плани розробляються у такій же формі та за тими ж рекомендаціями‚ як і в минулі роки (лист МОН України від 11.06.2014 № 1/9-303).

Індивідуальні й експериментальні робочі навчальні плани затверджуються департаментами (управліннями) освіти і науки обласних та Київської міської державних адміністрацій і до 25 серпня погоджуються департаментом загальної середньої та дошкільної освіти Міністерства освіти і науки України.

Міністр Л. М. Гриневич

Методичні рекомендації щодо організації освітньої роботи в ДНЗ у 2016 -2017 н.р.

julimarti — Sun, 06 Nov 2016 09:58:55 GMT

Інструктивно-методичні рекомендації

«Про організацію освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах

у 2016/2017 навчальному році»

лист МОНУ від 16 червня 2016 №1/9-315

Організація освітньої роботи в дошкільних навчальних закладах у

2016/2017 навчальному році здійснюється відповідно до Законів України

«Про освіту», «Про дошкільну освіту», Базового компонента дошкільної

освіти (2012 р.), Концепції національно-патріотичного виховання дітей та

молоді, Положення про дошкільний навчальний заклад (затверджене

постановою Кабінету Міністрів України від 12.03.2003 № 305), нового

Санітарного регламенту для дошкільних навчальних закладів (затверджений

наказом Міністерства охорони здоров`я України від 24.03.2016 № 234),

інших нормативно-правових актів.

Зміст освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі

реалізується відповідно до вимог чинних програм розвитку, виховання і

навчання дітей, у тому числі з особливими освітніми потребами. Чинними

для використання у 2016/2017 навчальному році в дошкільних

навчальних закладах різних типів і форм власності є комплексні і парціальні

програми, рекомендовані (схвалені) Міністерством освіти і науки України

(додаток 2). Інформація про навчальну літературу, рекомендовану

Міністерством освіти і науки України для використання в освітньому процесі

дошкільних навчальних закладів, подається у Переліку, який щорічно

оновлюється та розміщується на офіційному сайті Міністерства

(www.mon.gov.ua).

За педагогічними колективами дошкільних навчальних закладів

зберігається право вибору освітніх програм: комплексної як основної та

додаткових парціальних для поглибленої освітньої роботи за певними

профілями. При цьому в одному дошкільному закладі можуть одночасно

функціонувати кілька комплексних та парціальних програм з певних

напрямів освітньої роботи. Вибір програм на навчальний рік обговорюється і

затверджується педагогічною радою закладу. При виборі програм особлива

увага звертається на терміни дії грифів Міністерства освіти і науки України,

якими унормовано чинність документів. Так, відомі комплексні програми

«Дитина», «Дитина в дошкільні роки» у 2016/2017 навчальному році

запроваджуються лише у новій редакції 2015 року, а комплексні програми

«Українське дошкілля», «Впевнений старт» і парціальні програми «Граючись

вчимося. Англійська мова» (авт. – Гунько С., Гусак Л., Лещенко З.), «Радість

творчості» (авт. – Борщ Р. М., Самойлик Д. В.) зберігають чинність лише на

цей навчальний рік з огляду на завершення терміну дії раніше наданих

грифів.

Пріоритетні змістові напрями освітнього процесу у дошкільних

навчальних закладах на 2016/2017 навчальний рік визначаються з

урахуванням потреб сьогодення у посиленні складових соціально-

морального, емоційно-ціннісного розвитку дітей, покращення їхнього

фізичного, психічного здоров`я

упродовж дошкільного дитинства. Пріоритети, проголошені у минулому

навчальному році, зберігають актуальність і нині з метою налагодження в

дошкільних закладах послідовних систем роботи, спрямованих на їх

реалізацію. Ключовими пріоритетами змістового наповнення освітнього

процесу у новому навчальному році є такі:

- національно-патріотичне виховання;

- економічне виховання;

- формування у вихованців навичок спілкування і ефективної взаємодії

з іншими дітьми, дорослими людьми;

- музичне виховання;

а серед засобів освітнього впливу на дитячу особистість – творча гра

(сюжетно-рольова, конструкторсько-будівельна, театралізація, драматизація),

а також художня література (фольклор, авторські твори) і робота з дитячою

книжкою.

Зазначені пріоритети не зменшують значущості інших складових

змісту і завдань освітньої роботи, засобів, методів розвивально-виховного

впливу на дітей. При плануванні роботи дошкільного закладу на новий

навчальний рік враховуються викладені вище пропозиції, які можна частково

замiнювати чи доповнювати залежно від потреб самого закладу,

продиктованих конкретною ситуацією його діяльності, специфікою регіону,

контингенту вихованці та їхніх родин, творчими задумами колективу та

іншими факторами.

Сьогодні в Україні дуже важливим є питання освіти дітей дошкільного

віку з особливими освітніми потребами. Особливістю навчально-виховного

процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна

спрямованість. Ефективність навчально-виховної роботи досягається на

основі надання таким дітям якісної корекційної допомоги у взаємодії

вихователів, асистентів вихователів (в інклюзивних групах), корекційних

педагогів і батьків.

Посилюється увага до організації взаємодії дошкільного навчального

закладу з батьками вихованців. Основними векторами цієї роботи є

залучення батьків (осіб, що їх замінюють), інших членів родин вихованців до

участі в освітньому процесі закладу, груп та їх медико-психолого- педагогічна

просвіта. Залучення до освітнього процесу розпочинається з презентацій

роботи закладу і груп, спостереження за роботою фахівців із дітьми і

поступово переходить на рівень партнерської взаємодії членів родин з

педагогами в організації і проведенні ігор, занять, прогулянок, походів,

екскурсій, свят, розваг, гуртків тощо. Донесенню до родин необхідних

психологічних, педагогічних, медичних знань сприяють індивідуальні і

групові, письмові, усні та інтернет -, онлайн -консультації спеціалістів;

батьківські збори, лекторії, «батьківські школи» та інші форми роботи. Для

популяризації таких знань відводяться сторінки на сайтах дошкільних

закладів.

З метою вивчення запитів і очікувань батьків щодо надання дітям освітніх

послуг, готовності їх до взаємодії із дошкільним закладом у вирішенні

завдань розвитку, виховання і навчання дітей, труднощів, які виникають у

родинному вихованні у забезпеченні індивідуальної траєкторії розвитку

дитячої особистості, проводяться усні/письмові опитування, обговорення

актуальних питань в індивідуальних і колективних бесідах. Зібрана

інформація враховується при плануванні роботи дошкільного закладу та

груп. При цьому педагогічний колектив покеровується виключно інтересами

самих дітей, їхніми запитами, здібностями, можливостями і потребами

розвитку в межах формування повноцінної дошкільної зрілості, а не

замовленнями батьків, продиктованими амбіціями, вимогами школи щодо

спеціальної підготовки дітей до навчання (уміння читати і писати,

розв`язувати задачі, говорити англійською мовою тощо). Дошкільний

навчальний заклад має протистояти перетворенню його на філію школи для

малюків, зберігає субкультуру дошкільного дитинства.

В умовах адміністративної реформи і децентралізації влади зростають

повноваження місцевих органів управління освітою, їхніх методичних служб

та, водночас, їхня відповідальність за створення належних умов для

максимального охоплення дітей дошкільного віку організованими освітніми

впливами і надання їм якісних освітніх послуг. Підтримка з боку цих органів

очікується і в напрямку сприяння організації на базі дошкільних навчальних

закладів локальних осередків для надання за місцем проживання

консультативної допомоги батькам і осіб, що їх замінюють, з питань

влаштування дітей до дошкільного закладу і їх соціально-психологічної

адаптації в умовах нового дитячого колективу, психолого-педагогічного

супроводу дітей, які з певних причин не відвідують дошкільні заклади,

розвитку і виховання дітей, підготовки їх до школи тощо. Нормативною

основою цієї роботи є Примірне положення про консультативний центр для

батьків або осіб, які їх замінюють і дітей, які виховуються в умовах сім’ї

(затверджене наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

від 30.06.2011р. № 714).

Покращенню якості управління на рівні самих дошкільних навчальних

закладів і органів управління освітою на місцях сприяє оптимізація

управлінської діяльності, переведення її на рейки партнерства і паритету,

довіри педагогічним колективам, самоконтролю і відповідальності за

результати, компетентного вивчення стану освітнього процесу і надання

дієвої, своєчасної допомоги в подолання труднощів, виправленні недоліків.

Одне із ключових питань – інноваційна діяльність у дошкільних

навчальних закладах. Розроблення власних педагогічних новацій не повинно

стати вимогою до кожного педагога чи педагогічного колективу. З

урахуванням кадрової ситуації, потенційних можливостей педагогів

позитивним показником інноваційного поступу конкретного педагогічного

колективу є і розроблення власних новацій, і участь в апробації нових

методик, технологій, підходів відповідно до офіційних експериментальних

досліджень науковців, і запозичення та впровадження у власну практику уже

розроблених, апробованих і рекомендованих педагогічних новацій.

Про застосування державної мови

julimarti — Sun, 06 Nov 2016 09:56:19 GMT

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

№ 1/9-542 від 07 жовтня 2016 року

Департаменти (управління) освіти i науки
обласних, Київської міської державних адміністрацій
Навчальні заклади

Щодо застосування державної мови

Міністерство освіти i науки звертає увагу на невиконання у повному обсязі мовного законодавства України у частині застосування державної мови в навчальних закладах, про що свідчать, зокрема, звернення представників громадських організацій і окремих громадян. Відповідно до Конституції України та законів України роз’яснюємо наступне.

У робочий час у навчальних закладах з навчанням українською мовою науково-педагогічними, педагогічними працівниками та іншим персоналом використовується українська мова, а у навчальних закладах з навчанням мовами національних меншин поряд з українською мовою - також мова, якою здійснюється навчально-виховний процес у цьому закладі.

Робочі навчальні плани з певним мовним компонентом розробляються загальноосвітніми навчальними закладами щорічно на основі Типових навчальних планів. Варіант Типового навчального плану (без вивчення/із вивченням мови національної меншини, з вивченням однієї чи двох іноземних мов тощо) навчальний заклад обирає в залежності від свого типу, спеціалізації, освітніх запитів учнів, їхніх батьків і з урахуванням кадрового та матеріально-технічного забезпечення. При цьому рекомендуємо заздалегідь, щороку не пізніше 1 березня розпочинати роботу над проектом робочого навчального плану, широко про це інформувати батьків та учнів з використанням веб-сайту закладу, батьківських зборів, проводити відповідне опитування.

Крім того, з метою розширення сфери застосування державної мови в сфері освіти та інших сферах суспільного життя рекомендуємо посилити роботу з популяризації української мови в учнівському, студентському та педагогічному середовищі, залучаючи дітей та молодь до участі в різноманітних навчально-виховних та культурно-просвітницьких заходах, а також, за необхідності, забезпечити підвищення рівня володіння державною мовою науково-педагогічними та педагогічними працівниками.

Міністр Л. М. Гриневич

Методичні рекомендації щодо викладання предметів 2016 -2017 н.р.

julimarti — Sun, 06 Nov 2016 09:50:50 GMT

Додаток

до листа Міністерства

освіти і науки України

від 17.08.2016р. № 1/9-437

Початкова школа

У сучасних умовах ефективність початкової освіти пов’язується з реалізацією компетентнісного підходу. Компетентнісні результати навчання визначено у Державному стандарті початкової загальної освіти (2011р.), вимогах до засвоєння програмового змісту з кожного навчального предмета (2012р.), до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів (2014р.). Нині постає потреба у визначенні резервів підвищення ефективності навчального процесу на засадах компетентнісного підходу і розкритті механізмів їх використання у професійній діяльності педагогів.

Як свідчать результати аналізу сучасної практики, ефективній реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють:

зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно-урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції);

розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності.

В умовах постійного збільшення обсягів навчального матеріалу дитині дедалі складніше зібрати їх у цілісну картину. Тож на зміну урокам, на яких традиційно здебільшого переважає вивчення теоретичного матеріалу, мають прийти компетентнісно орієнтовані, що сприяють цілісному сприйняттю навчального матеріалу, формуванню системного мислення, позитивного емоційного ставлення до пізнання. Одним із ефективніших шляхів їх конструювання з урахуванням окреслених завдань є встановлення міжпредметних зв’язків – окремі короткочасні моменти включення в урок запитань і завдань з матеріалу інших навчальних предметів, що мають допоміжне значення для вивчення теми й сприяють глибшому сприйманню та осмисленню певного поняття.

Міжпредметні зв’язки предметів мовного циклу, у тому числі іноземної мови, з іншими можуть встановлюватись за пропонованим в підручниках або дібраним учителем ілюстративним матеріалом (з природознавства, основ здоров’я, «Я у світі», музичного і образотворчого мистецтва), за яким створюється мовленнєва ситуація для виявлення учнями емоційно-ціннісних ставлень до зображеного. Учитель може організувати полілог, дискусію, запропонувавши учням висловити власну думку, а також може організувати роботу з добору схожих і протилежних за значенням слів, пояснення значення слів тощо.

Якщо вчитель передбачає встановлення міжпредметних зв’язків із залученням додаткового матеріалу, а саме репродукцій, аудіо-, відеозаписів музичних творів, то бажано добирати їх з огляду на зміст навчальних програм з образотворчого і музичного мистецтва для певного класу.

Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

Особливість планування і проведення інтегрованих і бінарних інтегрованих уроків у початковій школі полягає у тому, що вони можуть проводитись як одним учителем, який викладає предмети, які інтегруються, так і двома вчителями у випадках, коли другий предмет, що інтегрується, викладає фахівець (учитель, який викладає відповідний предмет в основній школі). Через складність координації діяльності педагогів у другому випадку такі інтегровані уроки проводять необґрунтовано рідко, тому необхідно планувати такі уроки заздалегідь.

Інтеграція уроків з природознавства, трудового навчання, музичного і образотворчого мистецтва з українською мовою відбувається на основі реалізації мовленнєвої й соціокультурної (за темами «Рідний край», «Батьківщина», «Громадські місця») змістових ліній, а з уроками літературного читання – завдяки добору відповідних за змістом творів.

Під час інтеграції з іншими навчальними предметами у 1 класі вивчатиметься такий програмовий матеріал, як розрізнення назв предметів за питаннями хто це? що це?; робота над скоромовками, загадками, віршами; зображення ліній і фігур, штрихування і розфарбовування; зображення ліній, схожих на елементи букв; мовні і немовні звуки; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу із звуками/буквами, що є в їхніх назвах; співвідношення зображень об’єктів навколишнього світу зі словами, що їх називають; читання речень, коротких текстів із вивченими буквами; робота над текстами природознавчого змісту; слухання-розуміння текстів; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; розігрування діалогів за заданою темою; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування невеликого прослуханого тексту з опорою на подані словосполучення, запитання, план; побудова зв’язного висловлювання за поданим початком і малюнком, на основі прослуханого тексту, випадку із життя; усвідомлене читання доступних текстів; робота з дитячою книжкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень за ілюстраціями, навчальними ситуаціями, подіями з життя тощо.

У 2 класі під час інтеграції української мови з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал за мовленнєвою змістовою лінією, як слухання-розуміння текстів художнього, розмовного або науково-художнього стилів; усвідомлення елементів фактичного змісту, запам’ятовування послідовності подій; побудова запитань і відповідей за прослуханим чи прочитаним текстом; відтворення та розігрування діалогів із прослуханих, прочитаних казок, розповідей; повторення зразка зв’язного висловлювання; переказування прослуханого, прочитаного тексту за поданим планом; самостійне переказування прослуханого, прочитаного, побаченого, виявлення свого ставлення до подій, персонажів; складання розповіді на основі спостереження, власного досвіду, за малюнком, серією малюнків, поданим початком, початком і кінцівкою; добір і записування назв зображень об’єктів навколишнього світу; складання і записування речень, що передають зміст малюнка, вид із вікна; складання 2-3 речень на задану тему, пов’язування їх між собою.

У 3 класі в процесі інтеграції з іншими навчальними предметами вивчатиметься такий програмовий матеріал:

з української мови, як читання напам’ять віршів і прозових творів; складання діалогу за малюнком, ситуацією; переказування тексту за планом, опорними словами; висловлення своєї думки про явища і події; повторення зразка зв’язного висловлювання з доповненням, змінами; складання усних зв’язних висловлювань (розповідь, опис, міркування) самостійно та за початком, основною частиною та кінцівкою, планом; складання і записування запитань за змістом прочитаного, на задану тему та відповідей на запитання; робота з деформованим текстом; написання переказів (розповідний текст) за планом, з опорою на ключові слова та словосполучення; висловлення власної думки в письмовій формі; удосконалення змісту і форми написаного тексту; добирання слів для якнайточнішого вираження думки під час усного і писемного мовлення;

з літературного читання, як визначення теми і основної думки твору; знаходження у тексті опису природи тощо; визначення теми прислів’їв, віршів, прозових творів.; складання простого плану до невеликих текстів; переказ за планом; формулювання запитання і відповіді за змістом прочитаного; складання діалогу (5-6 речень) на основі прочитаного; аналіз тексту з метою знаходження певних ознак описуваних предметів, явищ, подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, визначення нового, узагальнення, доведення тощо; виділення головного в прочитаному, співвідношення головної думки з заголовком, прислів’ям, ілюстрацією; сенсорно естетичне сприймання художніх творів через аналіз зображення словом кольорів, форм, звуків природи; визначення настрою, загальної тональності твору; висловлювання про враження від прочитаного; пізнавальна наукова інформація; порівняння художнього і науково-художнього твору; самостійний добір книг за темою; читання дитячої періодики; колективне обговорення прочитаного; колективне та індивідуальне складання варіантів кінцівки літературної казки, творів-мініатюр, загадок, лічилок, заповнення пропусків у творах; інсценування прочитаного.

У 4 класі має здійснюватися така робота з інтеграції навчального матеріалу:

з української мови: усвідомлення фактичного змісту тексту; запам’ятовування послідовності подій, встановлення причинно-наслідкових зв’язків, складання діалогу, зв’язного висловлювання (розповідь, опис, міркування) за малюнком, описаною ситуацією – з опорою на допоміжні матеріали (поданий зачин або кінцівку, опорні сполучення слів, план); переказ (докладний або вибірковий) тексту з опорою на поданий або колективно складений план, опорні сполучення слів, а також без опори на допоміжні матеріали; висловлювання власних думок із приводу прочитаного, почутого, обґрунтування їх, доповнення тексту на основі особистого життєвого досвіду (використовуються тексти-розповіді, описи, міркування); складання і записування зв’язних між собою речень, які описують малюнок, частину інтер’єру класу, навчальну ситуацію на уроці; запитань на задану тему та відповідей на запитання; докладного чи вибіркового переказу; розповіді, опису, міркування на добре знайому тему;

з літературного читання: свідоме, правильне, виразне читання вголос із дотриманням основних норм літературної вимови; усвідомлене, із дотриманням темпу читання мовчки різних за обсягом і жанровою специфікою текстів; самостійне визначення теми і основної думки твору; встановлення причинно-наслідкових зв’язків; складання плану і користування ним для переказу тексту; самостійний добір книг; підтримання колективної дискусії за змістом прочитаного.

http://osvita.ua/doc/files/news/520/52084/METODIChNI_REKOMENDACIYi_ZNZ__1___1_.doc

Методичні рекомендації з питань організацвії виховної роботи в навчальних закладах у 2016 -2017 н.р.

julimarti — Sun, 06 Nov 2016 09:46:48 GMT

http://osvita-mk.org.ua/2016-2017/List_IMZO_1828_25072016.pdf

Зустріч випускників 50 років (1965р.)

julimarti — Mon, 01 Jun 2015 17:18:53 GMT

Першого червня 2015 року в НВК "Вербівська ЗОШ І-ІІ ступенів - ДНЗ" відбулася зустріч випускників, які закінчили школу 50 років назад.

Не за синіми високими горами,

Не за дальніми глибокими морями,

А в селі казковім, мальовничім

Нас до себе рідна школа кличе.

Ми до неї поспішаєм радо,

Вчить вона нас розуму і правди,

І в сумні серця несе розраду,

А стурбованим дає пораду.

Місяць червень, у школі зустріч.

У книзі життя – наступний лист.

Дім наш знову усмішок повен,

Ви – його невмирущий зміст.

Як ми раді у світлу днину

Друзів знову своїх зустріть.

Рідна школо – шкільна родино!

Українського роду віть.

Доброго дня, дорогі наші друзі!

Доброго дня ! Правда , чудова ця фраза?

Вона нас зближує одразу.

Сьогодні доречно і навіть вчасно

Повинен у всіх буть чудовий настрій.

Зустріч з дитинством,

зі шкільними роками – це приємні спогади,

це для кожного із вас довгожданне свято.

Тож, приємної вам зустрічі.

Щиро вітаємо вас в НВК.